Фізична особа підприємець в Україні має право одночасно здійснювати підприємницьку діяльність і працювати за трудовим договором як найманий працівник. Законодавство не встановлює обмежень щодо поєднання цих двох статусів, якщо діяльність за основним місцем роботи не суперечить умовам підприємництва.
Така можливість дозволяє поєднувати стабільний дохід із трудових відносин із гнучкістю та перспективами власної справи. Водночас важливо дотримуватися вимог податкового та трудового законодавства, щоб уникнути юридичних ризиків.
Відповідно до ст. 42 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
При цьому ст. 43 Конституції України визначено, що кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.
Самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Разом з тим, працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Отже, трудовий договір укладається роботодавцем з фізичною особою, а не з фізичною особою – підприємцем.
За додатковою юридичною допомогою Ви можете звернутися до Громадської організації «Черкаський правозахисний центр»: (067) 522-57-10 (Telegram, Viber).
