У громадах Черкащини підхід до підтримки ветеранів суттєво відрізняється: в одних працюють окремі відділи, а в інших за цей напрям відповідає лише один фахівець. Правозахисники планують дослідити ситуацію у 12 громадах області та разом із ветеранами напрацювати місцеві програми й стратегії підтримки.
Про нові підходи до розвитку ветеранської політики на місцевому та регіональному рівнях розповіли представники громадської організації «Черкаський правозахисний центр». Йдеться, зокрема, про залучення ветеранів та ветеранських організацій до ухвалення рішень, а також про створення дієвих механізмів підтримки у громадах.
Як зазначив голова організації Тарас Щербатюк, роботою у сфері ветеранської політики центр займається ще з 2014–2015 років. Тоді, за його словами, на державному та місцевому рівнях бракувало нормативних механізмів, які б чітко визначали, як громади мають працювати з ветеранами після їхнього повернення з війни.
Окремим напрямом роботи стала аналітика. Разом з Українською Гельсінською спілкою з прав людини Черкаський правозахисний центр розробляв «Місцевий індекс прав людини» — інструмент для оцінювання роботи органів місцевого самоврядування та дотримання прав різних груп населення, зокрема ветеранів.
За допомогою цього інструменту з 2016 року проаналізували понад 200 громад в Україні та надали органам місцевого самоврядування рекомендації щодо покращення їхньої роботи.
Після початку повномасштабного вторгнення, зазначають правозахисники, потреба у системній ветеранській політиці стала ще більшою. Кількість ветеранів, членів їхніх сімей та родин загиблих зросла, водночас у громадах накопичилися проблеми, які потребують довгострокових рішень.
За словами представників центру, нині системи підтримки ветеранів у громадах Черкащини суттєво різняться. Десь створені окремі підрозділи, а десь цим напрямом займається лише один спеціаліст. Водночас місцеві програми не завжди враховують реальні потреби ветеранів, а самих ветеранів недостатньо залучають до обговорення розвитку та відновлення громад.
Щоб змінити такий підхід, правозахисники планують провести комплексне дослідження у 12 громадах Черкаської області. Воно передбачатиме, зокрема, опитування ветеранів, щоб визначити їхні реальні потреби та проблеми.
На основі результатів дослідження планують розробляти місцеві стратегії та програми ветеранської політики. Також передбачене створення робочих груп при органах місцевого самоврядування, до яких залучатимуть ветеранів, представників бізнесу, соціальної сфери, медицини та освіти.
Окрему увагу приділять навчанню та посиленню спроможності ветеранської спільноти впливати на рішення у своїх громадах. Місцевій владі надаватимуть юридичний та експертний супровід під час впровадження нових підходів.
«Ветеранську політику ми формуємо виключно з ветеранами, на основі їхніх потреб. Наше завдання — допомогти зробити так, щоб заходи не були для галочки, а працювали на ветерана, і щоб кошти місцевого бюджету використовувалися виправдано», — зазначив Тарас Щербатюк.
Для оцінювання ситуації Черкаський правозахисний центр також представив «піраміду реінтеграції». Вона дозволяє аналізувати ветеранську політику за п’ятьма напрямами: базові потреби, відновлення, економічна самостійність, реінтеграція та освіта. Загалом інструментарій містить понад 60 індикаторів, які стосуються саме повноважень місцевого самоврядування.
Інформацію взято з офіційного сайту Української Гельсінської спілки з прав людини.
Захід відбувся у межах проєкту «Імпульс», який реалізують Міжнародний фонд «Відродження» та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
