На Черкащині, за даними обласного управління агропромислового розвитку, налічується 2877 пасік та 111 тисяч бджолородин. Три відсотки з них є підприємницькими, решта — домашні. Незважаючи на складні умови, ціни на продукцію залишаються стабільними.
В ефірі “Українського радіо Черкаси” директор пасічного кооперативу Юрій Гуслій та пасічник Володимир Гордієнко розповіли, як війна впливає на виробництво меду в області.
Вплив війни на виробництво меду
Юрій Гуслій зазначив, що основним викликом для галузі став кадровий дефіцит на підприємствах:
“Ситуація складна. Війна призвела до нестачі робочих рук, ускладнення транспортування пасік, проблем з купівлею необхідного обладнання та реалізацією меду. Через масові заходи, які тепер під питанням, пасічники не можуть реалізовувати свій мед на ярмарках та інших подібних заходах. Також існують труднощі з оптовою здачею меду, логістикою та перетином кордонів. Усе це значно ускладнює нашу роботу. На жаль, бджільництво перебуває в кризовому стані. За моїми підрахунками, галузь втратила третину своїх потужностей. Наше підприємство, яке виготовляє обладнання для пасік, відчуває нестачу як робочих рук, так і коштів. Робота стала неритмічною, є лише поодинокі замовлення, що унеможливлює розвиток”.
Володимир Гордієнко підкреслив, що різкі зміни погодних умов також негативно вплинули на медозбір:
“Цей сезон гірший за попередній. Холодна весна призвела до слабкого медозбору з акації, а потім настала засуха, що ще більше ускладнило ситуацію. Витрати виросли, але ціна на мед, на жаль, ні. Медоносні рослини залишились ті ж самі, але кількість нектару та меду зменшилась”.
Робота пасік під час війни
Володимир Гордієнко, який переїхав на Черкащину з Луганщини два роки тому, розповів про свій досвід:
“Я виїхав до Мюнхена за тиждень до початку повномасштабної війни. У мене було близько 250 вуликів, але я нічого не зміг забрати. На Черкащині все почав з нуля, купив 60 вуликів, а зараз маю вже 130-140. Було фізично важко, але завдяки підтримці родини і бджолам я впорався”.
Попит на мед в області
Юрій Гуслій зазначив, що попит на мед не збільшився:
“Основними споживачами меду є пенсіонери, які, на жаль, не мають достатньо коштів на його придбання. Майже всі пасічники залучені до волонтерства, допомагають знайомим та родичам, які воюють, та беруть участь у зборі коштів на потреби армії. Однак, для підтримки галузі необхідні додаткові гранти”.
Володимир Гордієнко додав, що попри мінімальний прибуток, він продовжує допомагати військовим:
“З початку війни я допомагаю нашим захисникам, але, на жаль, з кожним днем стає все складніше. Є надія, що ціни на мед зростуть, але поки що все залишається нестабільним. Живеш, робиш те, що любиш, і сподіваєшся на краще”.