Ще одна болісна втрата для громади. Ще одне ім’я Героя, який повернувся додому “на щиті”. Про це повідомили на офіційній сторінці у Facebook Смілянської міської ради.
Сьогодні жителі Сміли провели в останню путь захисника України — солдата Мельниченка Володимира Олександровича. Його ім’я назавжди залишиться вписаним у літопис міста, а життєвий шлях — у пам’яті кожного, хто його знав.
Володимир Мельниченко народився 8 грудня 1984 року. Виріс у Смілі в люблячій родині. З першого по шостий клас навчався у гімназії імені В. Т. Сенатора №14, а дев’ять класів закінчив у загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №3-колегіумі. Був старанним учнем, мав багато друзів і завжди вирізнявся щирістю та відкритістю.
Після дев’ятого класу вступив до Смілянського технікуму харчових технологій, де провчився один рік. Згодом екстерном склав іспити та отримав атестат про повну загальну середню освіту. У 2001 році вступив до Київського транспортного університету за спеціальністю «Організація міжнародних перевезень», який успішно закінчив у 2006 році.
Свою трудову діяльність пов’язав із «Укрзалізницею», де пройшов шлях від складальника поїздів до начальника станції. Завжди прагнув розвитку та не боявся змін: певний час працював рятувальником на рятувальній станції «Сміла», але згодом повернувся до залізничної справи.
Володимир був працьовитою і світлою людиною, любив життя, цінував дружбу. Найбільшою його гордістю була родина — син і донька, яких він щиро любив і про яких піклувався. На жаль, здійснити всі мрії йому не судилося — війна внесла свої жорстокі корективи.
19 грудня 2024 року Володимира Мельниченка було призвано до лав Збройних Сил України. Після підготовки в навчальному центрі в Чернігові він був направлений до військової частини, що виконувала бойові завдання на території Курської області. Служив водієм-електриком другого стрілецького взводу першої стрілецької роти.
Під час виконання бойового завдання Володимир отримав поранення, несумісні з життям, унаслідок удару ворожого FPV-дрона. 9 березня 2025 року його серце зупинилося. Понад рік рідні чекали на повернення тіла Героя на Батьківщину.
Сміла схиляє голову в скорботі разом із родиною загиблого — матір’ю, сином, донькою та всіма, хто знав і любив Володимира. Його загибель є болісним нагадуванням про ціну, яку платить український народ за свободу і незалежність.
Володимира Мельниченка поховали на Алеї Слави Загреблянського кладовища.
Вічна пам’ять і шана Герою.
