У вжитку, часто можна почути, термін «неприватизована квартира». Хтось вважає, що така квартира «нічия», інші-що її можна легко оформити на себе.
Насправді такого терміну, як «неприватизована квартира» у правовому полі не існує так, як згідно із Конституцією, в Україні передбачено лише три форми власності: приватна, державна і комунальна.
Право приватної власності належить фізичним і юридичним особам, комунальної-територіальним громадам, а державної-державі Україна.
Неприватизована квартира завжди має власника-це абодержава Україна (якщо житло належить державнимустановам, підприємствам чи відомствам), аботериторіальна громада (якщо будинок перебуває у комунальній власності).
Проживаючи в неприватизованій квартирі, громадянифактично виступають наймачами житла. Вони укладаютьдоговір наймання з власником (державою чи громадою) і сплачують квартирну плату за користування приміщенням, а також окремо оплачують комунальні послуги, такі як водопостачання, газ, опалення тощо.
Мешканці неприватизованих квартир мають певніправа, але вони обмежені порівняно з правами власників. Наприклад, вони можуть проживати у квартирі, використовувати її для особистих потреб, але не маютьправа продавати, дарувати чи заповідати це житло, оскількивоно їм не належить.
Єдиний спосіб стати повноправним власником такоїквартири-це приватизація. Вона дозволяє громадянамотримати квартиру у приватну власність безплатно (за винятком адміністративних зборів), але цей процес має своїстроки, умови та обмеження, які можуть варіюватисязалежно від місцевих нормативних актів.
Неприватизована квартира створює певні ризики для їїмешканців. Наприклад, у разі смерті наймача житла члени його сім’ї можуть постати перед труднощами при продовженні договору наймання. Крім того, держава чимісцева громада як власник можуть ухвалювати рішеннящодо будинку (наприклад, про його реконструкцію чизнесення), що може вплинути на права мешканців.
Приватизація, навпаки, дає повний контроль над житлом. Власник може продати квартиру, подарувати її, передати у спадок або використовувати як заставу. Цеособливо актуально в умовах сучасного ринку нерухомості, де власність на житло є важливим активом.
Після завершення будівництва будинку надзвичайноважливо офіційно оформити право власності, зареєструвавши його в Єдиному державному реєстрінерухомості. Ця процедура приватизації має своїособливості, які необхідно враховувати. Крім того, існуютьпевні нюанси, про які варто знати кожному власникунерухомості в Україні, щоб правильно приватизувативласний будинок.
А навколо приватизації землі під час війни існуєчимало хибних уявлень. Дехто помилково вважає, що право власності на будинок автоматично надає право на землю підним. Також поширеною є думка, що оформленнянерухомості в умовах воєнного стану є неможливим. Однакнасправді існують певні винятки та процедури, якідозволяють оформити право власності на землю навіть підчас війни.
За додатковою консультацією можете звернутися до Громадської організації «Черкаський правозахисний центр»: (067) 522-57-10 (Telegram, Viber).
Публікація здійснена в рамках проєкту “Справедливість для жертв російської війни в Україні” за підтримки посольства Нідерландів в Україні, який реалізується Української Гельсінською спілкою з прав людини.
