Сьогодення України — це час великих випробувань. Повномасштабна війна змінила життя мільйонів, залишивши невидимі шрами у серцях, що болять не менше за фізичні рани. Але серед цього болю з’являються історії, які повертають віру — в силу духу, в людину, у перемогу.
Про одну з таких історій повідомили на офіційній сторінці у фейсбук Шполянської міської ради ОТГ під хештегом #Герої. Це розповідь про Богдана Жука — воїна, який пройшов пекло полону, але не втратив себе.
Богдан родом із села Журавка. Коли йому виповнилося 18, підписав контракт і вирушив захищати Україну. Служив у морській піхоті у 2015–2018 роках. А вже з перших днів повномасштабного вторгнення знову став до зброї.
Найтяжчі для нього спогади — бої на Бахмутському напрямку. У вересні 2022 року під час штурму їхню групу захисників взяли в полон. Понад півтора місяці Богдан перебував у статусі зниклого безвісти. Підвал, ізоляція, невідомість — усе це довелося пережити до обміну 11 листопада.
Після повернення він пройшов реабілітацію, але не залишив службу. Ще рік Богдан воював в аеророзвідці.
Сьогодні він поруч із сім’єю, але не стоїть осторонь суспільного життя. У Кам’янці разом із побратимами створив громадську організацію «Холодний Яр — сила нації». Вона об’єднує ветеранів, родини полеглих воїнів, підтримує їх у спорті, адаптації, житті.
Богдан брав участь в «Іграх Нескорених 2024» і змаганнях Bestrong Games у Львові. Серед дисциплін — гирьовий ривок, веслування. Але найголовніше — це приклад, який він подає іншим.
«Життя не закінчується після поранення», — говорить Богдан і закликає побратимів не здаватися.
Його історія — не лише про війну. Це історія про людину, яка зуміла встояти. Дякуємо, Богдане, за твою мужність, стійкість і віру в Україну.
