Виконавчий напис нотаріуса – це нотаріальна дія, що підтверджує право стягувача на стягнення грошової суми, витребування від боржника майна або про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника.
Вчинення виконавчого напису нотаріусом є процедурою захисту цивільних прав на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, для стягнення грошових сум, витребування від боржника майна або про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно з зазначеним Порядком нотаріус вчиняє виконавчі написи лише за наявності таких умов:
1. Подані документи підтверджують безспірність заборгованості, іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а в разі виконавчого напису на договорі про встановлення довірчої власності – виконання боржником свого зобов’язання. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Не допускається вчинення виконавчих написів на документах, що прямо не передбачені вищевказаним Переліком. Із вказаного Переліку виключено розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 480 від 19.04.2022.
2. З дня виникнення права вимоги минуло не більше 3-х років. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
У разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів.
За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної.
Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли:
- витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України;
- здійснюється виключно на підставі рішення суду.
Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача/довірчого засновника або довірчого власника.
Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені відомості про:
- прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) (для фізичних осіб), повне найменування, місцезнаходження (для юридичних осіб) стягувача та боржника/довірчого засновника та довірчого власника;
- дату і місце народження боржника/довірчого власника – фізичної особи, місце його роботи;
- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для юридичної особи;
- строк, за який має провадитися стягнення;
- інформацію щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, майна, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача / довірчого засновника.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу 30-ти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Вчинення виконавчого напису в разі ухилення довірчого власника від укладення акта приймання-передачі здійснюється нотаріусом після спливу 5-ти робочих днів з дня повного виконання боржником основного зобов’язання, якщо інше не визначено договором про встановлення довірчої власності.
Вчинення виконавчого напису за заявою одного з іпотекодержателів здійснюється нотаріусом після спливу 10-ти днів з дня одержання іншими іпотекодержателями письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У разі отримання письмової заяви від попереднього іпотекодержателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчий напис нотаріусом не вчинюється.
Відповідно до статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:
- дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
- найменування та адреса стягувача;
- найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
- строк, за який провадиться стягнення;
- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
- розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
- номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
- дата набрання юридичної сили;
- строк пред’явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Виконавчий напис про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника вчинюється на договорі про встановлення довірчої власності.
Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.
Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 90 Закону України «Про нотаріат»).
Виконавчий напис може бути пред’явлено до примусового виконання протягом 3-х років з моменту його вчинення (стаття 91 Закону України «Про нотаріат»).).
Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат»нотаріальна дія або відмова у її вчиненні можуть бути оскаржені до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
За додатковою консультацією можете звернутися до Громадської організації «Черкаський правозахисний центр»: (067) 522-57-10 (Telegram, Viber).
